здоров на что

• ЧТО кому-чему ДЕЛАЕТСЯ! coll

[VPsubj; pres only; fixed WO]

=====

⇒ s.o. or sth. is the same as always, has not changed (and there is no reason why he or it should be otherwise, or anyone should think otherwise):

- что X-у делается? ≈ what could (possibly) happen to X?;

- what could be wrong with X?;

- [in limited contexts;

- in refer, to a person, usu. in response to the question "X здоров?"] why wouldn't X be?

     ♦ "Я считаю долгом предостеречь вас. Нашему брату, старому холостяку, можно сюда ходить: что нам делается? Мы народ прокалённый, нас ничем не проберёшь; а у вас кожица ещё нежная..." (Тургенев 3). "I consider it my duty to warn you. It is all very well for people like me - for old bachelors - to go on coming here. What could possibly happen to us? We are a hard-boiled lot; you cannot do much to us. But you have a tender skin" (3b).

     ♦ На другой день, только что Обломов проснулся... Захар, подавая ему чай, сказал, что когда он ходил в булочную, так встретил барышню... " Ну?" - нетерпеливо спросил Обломов. "Ну, кланяться приказали, спрашивали, здоровы ли вы, что делаете". - "Что ж ты сказал?" - "Сказал, что здоровы; что, мол, ему делается?.." (Гончаров 1). Next morning, as soon as Oblomov woke up...Zakhar, who had brought him his breakfast, told him that he had met the young lady on his way to the baker's...."Well?" Oblomov asked impatiently. "Well, sir, she sent you her greetings, and asked how you were and what you were doing." "What did you say?" "Me, sir? I said that you were all right - what could be wrong with you?" (1a). The next morning, as soon as Oblomov woke up...Zakhar brought him his breakfast and told him that he had met the young lady on his way to the baker's...."Well?" inquired Oblomov impatiently. "Well, she sends you her greetings, asks how you are and what you are doing." "What did you say?" "I said you were well. 'Why wouldn't he be?' I said" (1b).

• ЧТО БОГ ДАСТ coll

[Invar; usu. indep. clause (often after "а там") or subord clause; fixed WO]

=====

⇒ (of an action or activity the outcome of which does not depend on the doer; expresses the speaker's hope for a favorable outcome) things will turn out the way they will turn out:

- what(ever) will be will be;

- whatever God grants s.o.;

- we'll see what God (the Lord) has in store for us;

- we shall see (what comes next <how things go etc>).

     ♦ "Здоров ли ты?"... Лукавый мальчишка здоровехонек, но молчит. "Посиди-ка ты эту недельку дома, - скажет она, - а там - что бог даст" (Гончаров 1). "Do you feel well?" The sly little boy was quite well, but said nothing. "You had better stay at home this week," she would say, "then we shall see..." (1b).

1. healthy; 2. good; 3. well

Полная и краткая формы русского прилагательного здоровый и здоров соответствуют разным английским прилагательным и используются в разных ситуациях.

1. healthy — здоровый, обладающий хорошим здоровьем, полезный для здоровья: a healthy child — здоровый ребенок; a healthy climate — здоровый климат/полезный для здоровья климат; a healthy atmosphere — здоровая обстановка/здоровая атмосфера; a healthy mind in a healthy body — здоровый дух в здоровом теле/в здоровом теле здоровый дух

2. good — здоровый, нормально действующий, не больной, не пораженный: his good arm (leg) — его здоровая рука (нога); her good eye — ее здоровый глаз The dentist pulled out a good tooth by mistake. — Зубной врач по ошибке выдернул здоровый зуб.

3. well —здоров, не болен, хорошо себя чувствует (употребляется только предикативно, т. е. после глагола и без последующего существительного; соответствует краткой форме русского прилагательного здоров): How are you? — Thank you, I 'm quite well. — Как вы себя чувствуете? — Спасибо, я вполне здоров. The doctor said 1 would be quite well in a few days. — Врач сказал, что через несколько дней я буду совершенно здоров. I'd rather stay at home today, I am not quite well. — Мне сегодня лучше остаться дома, я не совсем здоров.

1) эт., разг. ( форма прощания) goodbye!; so long!; good luck!

2) прост. ( доброе пожелание чихнувшему человеку) bless your heart!; God bless you!

3) тж. будем здоровы! ( форма тоста) your health!; to your health!

4) прост., тж. будь здоров и не кашляй шутл. ( выражение уверенности или заверения в чём-либо) don't you worry!; be dead sure

5) прост. (отличный, замечательный (отлично, замечательно); громадный, сильный, поражающий воображение) splendid, splendidly; a bit of all right; top flight (notch); some..., I can tell you

I

• БУДЬ ЗДОРОВ < БУДЬТЕ ЗДОРОВЫ>

[VPimperf fixed WO]

=====

1. [formula phrase; these forms only]

⇒ used to wish s.o. well upon parting:

- take care (of yourself <- selves>);

- stay well!;

- [in limited contexts] take it easy;

- all the best;

- good luck (to you).

     ♦ "...Передай ему привет, а сама будь здорова!"(Рыбаков 1). "Give him my regards, and take care of yourself!" (1a).

     ♦ "Мы ещё увидимся, - сказал он. - Я тебе буду писать". - "Ну, будь здоров" (Грекова 3). "We'll see each other again," he said. "I'll write to you." "Well, all the best" (3a).

     ♦ "Прощайте-с и будьте здоровы". - "Я убеждена, что мы не в последний раз видимся", - произнесла Анна Сергеевна с невольным движением (Тургенев 2). "Good-bye, and good luck to you." "I am certain we are not seeing each other for the last time," Anna Sergeyevna declared with an involuntary gesture (2b).

2. [formula phrase; these forms only]

⇒ (used to wish good health to s.o. who has just sneezed) may you be healthy:

- (God) bless you!;

- gesundheit!

     ♦ Кто-то чихнул, и ты не сказал "будь здоров" - штраф (Зиновьев 1). If someone sneezes and you don't say "Bless you" - a fine (1a).

     ♦...[Павор] извлёк... большой мокрый платок и принялся сморкаться и чихать. Жалкое зрелище... "Меня этот город доконает... Р-р-рум-чж-ж-жах! Ох..." - " Будьте здоровы", - сказал Виктор (Стругацкие 1). Не [Pavor] retrieved a huge, wet handkerchief...and started sneezing and blowing his nose. It was a piteous sight...."This town is driving me crazy. He-he-hep chuuu! Oh, hell." "Gesundheit," said Victor (1a).

3. Also: БУДЕМ ЗДОРОВЫ [formula phrase; these forms only]

⇒ (used when toasting as a wish for good health) may you (or we all) have good health:

- (herefe) to your (good) health!;

- to good health!;

- cheers!

     ♦ Григорий присел к столу... Оставшееся в бутылке Степан разлил поровну в стаканы, поднял на Григория задёрнутые какой-то дымкой глаза. "За всё хорошее!" - " Будем здоровы!" Чокнулись. Выпили. (Шолохов 5). Grigory seated himself at the table....Stepan filled their glasses evenly with what was left in the bottle and raised his strangely misted eyes. "To all that's good!" "Your good health!" They clinked glasses and drank (5a).

4. coll, iron [indep. clause; if used as a clause in a complex sent, takes the final position]

⇒ (let s.o.) get out, go away (used to express one's displeasure with s.o., one's desire to get rid of s.o. etc):

- (let s.o.) clear out (hit the road)!;

- good riddance!

     ♦ Люди у нас в цеху хорошие, не поладишь с ними - будь здоров! We've got good people in our shop. If you don't get along with them-clear out!

II

• БУДЬ ЗДОРОВ slang

[Invar]

=====

1. [predic (subj: any common noun)]

⇒ excellent, superior, of the highest quality:

- top-notch;

- topflight;

- first-class;

- first-rate;

- one <a, some> helluva...

     ♦ Попроси Васю помочь с компьютером. Он будь здоров какой специалист. Ask Vasya for help with the computer. He's a topnotch specialist.

2. [usu. adv (intensif)]

⇒ (used to emphasize the high degree of some quality or the intensity of some activity) very much or many, very strong, big etc:

- like you wouldn't believe;

- like nobody's business;

- really (incredibly) [AdjP or AdvP];

- [in limited contexts] plenty (!).

     ♦ Больше всех зарабатывают шахтеры - он [Коля] и подался на шахту. Работал он там - будь здоров! Он и умеет работать... (Марченко 1). The biggest wages are earned by miners, so Kolya decided to go down the mines. He worked away there like nobody's business. He liked work and knew how to go about it... (1a).

     ♦ "Да и необходимости у него нет заниматься рискованными подделками, Алик на элементарной халтуре будь здоров зарабатывает" (Чернёнок 1). "And he doesn't need to take on the risk of forgery. Alik makes plenty by elementary hackwork" (1a).

• НУ ЧТО coll

[Particle; Invar]

=====

⇒ used to induce one's interlocutor to answer a question:

- well;

- so.

     ♦ "Здравствуй, Илья. Как я рад тебя видеть! Ну что, как ты поживаешь? Здоров ли?" - спросил Штольц (Гончаров 1). "Good morning, Ilya, I'm so glad to see you! Well, how are you? All right?" asked Stolz (1a).

* * *

1) здаровы

(сильный) дужы

2) (крепкого сложения) здаровы

(большой — ещё) вялікі

3) в знач. сказ. прост.

здоров врать — майстар (мастак) хлусіць

Тазалык. Чер

- Как ваше здоровье?

- Спасибо, хорошо

- Я здоров

- На что жалуетесь?

- У меня насморк, кашель и боль в груди

- Голова (живот, сердце, горло) болит

- У меня головокружение

- Когда заболели?

- Сегодня (вчера, недавно, давно) заболел

- Вы давно болели гриппом, ангиной?

- Есть ли температура?

- Температура высокая

- Вам нельзя ходить, надо только лежать

- Я страдаю бессоницей

- Я вывихнул палец

- Сломалась кость

- Надо вызвать врача

- Надо лечиться

- Есть ли у вас лекарства?

- Надо идти к врачу

- Сейчас я пойду в больницу (поликлинику, медпункт)

- Меня осмотрел врач (фельдшер, сестра)

- Попроси у врача бюллетень

- Вышел (вышла) ли на работу?

- С выходом на работу!

- Где вы отдыхали?

- Отдыхал на курорте

- Понравилось ли вам?

- Там очень хорошо

- Как чувствуете себя сейчас?

(здоров, -а, -о)

1. тандуруст, солим, сиҳат; здоровый ребёнок бачаи тандуруст; здоровое сердце дили сиҳат; здоровый вид қиёфаи солим; здоровый румянец сурхии рухсораи одами солим // в знач. сущ. здоровый м солим, одами сиҳат; здоровая ж зани солим 2.(полезный) фоиданок, муфид, созгор; здоровый воздух ҳавои созгор

3. разг. (крепкого сложения) бардам, тануманд, боқувват, шуданӣ; здоровый детина ҷавони тануманд

4. разг. (большой) калон, бузург, баланд; здоровый дом бинои калон

5. (сильный) зӯр, шадид, сахт; здоровый удар зарбаи сахт

6. разг. (прочный) мустаҳкам, сахт; здоровые столбы сутунҳои мустаҳкам; здоровая доска тахтаи сахт

7. тк. поли. ф. перен. Разг солим, дуруст; оқилона; здоровая критика танқиди солим; здоровые суждения мулоҳизаҳои дуруст; здоровый коллектив коллективи солим

8. в зиач. сказ. с неопр. илы на что прост. чолок, усто, моҳир; он здоров спать вай хобба усто <> здоров как бык « асп (фил) барин бақувват; валить с больной головы на здоровую айби худро ба гардани дигарон мондан; алами Исоро аз Мӯсо гирифтан

s.o. or sth. is the same as always, has not changed (and there is no reason why he or it should be otherwise, or anyone should think otherwise): что X-y делается? = what could (possibly) happen to X?

(of an action or activity the outcome of which does not depend on the doer

простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.

* * *

несов.; сов. - прост`ить

1. здоров \Б-255 ( sing only modif) (of a person, usu. a man, in very good health) completely (healthy)

healthy as a horse (an ox)

2. сильный, здоровый \Б-255 ( sing only

3. — упереться ( adv (intensif)) (to resist sth.) very stubbornly: (balk) like a mule

• КАК БЫК coll

[ как + NP; nom only]

=====

1. здоров как бык [sing only; modif]

⇒ (of a person, usu. a man, in very good health) completely (healthy):

- healthy as a horse (an ox);

- (as) fit as a fiddle.

     ♦ "Шунечка, ты болен?" - "Ерунда. Здоров как бык, просто устал" (Грекова 3). "Shunechka, are you sick?" "Nonsense. Healthy as a horse, just tired" (3a).

     ♦ "Ты когда-нибудь болел так, чтобы заново вкус жизни ощутить?" - "Что-то не помню, - со всей непосредственностью ответил Едигей. - Разве что после контузии..." - "Да ты здоров как бык! - рассмеялся Елизаров. - Я вообше-то и не об этом" (Айтматов 2). "Have you ever been ill and then recovered, with a new taste for life?" "I don't remember," Yedigei answered ingenuously, "perhaps after my shellshock, though..." "Oh, you're as healthy as an ox, now!" Yelizarov laughed. "But I'm not talking about health.. " (2a).

2. сильный, здоровый - [sing only; modif]

⇒ (of a strong, solidly built man) extremely (strong):

- (as) strong as a bull (an ox, a horse);

- sturdy as an ox.

     ♦ "Да что с тобой говорить! Здоровый как бык, а ума..." - дед Момун безнадежно махал рукой (Айтматов 1). "Ah, what's the use of talking to you. Strong as an ox, and the brain of an...." And Grandpa Momun would shake his head hopelessly (1a).

3. как бык упереться [adv (intensif)]

⇒ (to resist sth.) very stubbornly:

- (balk) like a mule;

- (be) stubborn (as balky) as a mule;

- (be) bullheaded (pigheaded).

     ♦ [Кашкина (подражая Ларисе):] "Он [Шаманов] упёрся как бык... не знаю уж, кем он себя вообразил, но он тронулся, это точно" (Вампилов 2). [К. (imitating Larisa):] " Не [Shamanov] was stubborn as a mule....I don't know who he thought he was, but he went nutty, that's for sure" (2b).

• БУДЬ ЗДОРОВ < БУДЬТЕ ЗДОРОВЫ>

[VPimperf fixed WO]

=====

1. [formula phrase; these forms only]

⇒ used to wish s.o. well upon parting:

- take care (of yourself <- selves>);

- stay well!;

- [in limited contexts] take it easy;

- all the best;

- good luck (to you).

     ♦ "...Передай ему привет, а сама будь здорова!"(Рыбаков 1). "Give him my regards, and take care of yourself!" (1a).

     ♦ "Мы ещё увидимся, - сказал он. - Я тебе буду писать". - "Ну, будь здоров" (Грекова 3). "We'll see each other again," he said. "I'll write to you." "Well, all the best" (3a).

     ♦ "Прощайте-с и будьте здоровы". - "Я убеждена, что мы не в последний раз видимся", - произнесла Анна Сергеевна с невольным движением (Тургенев 2). "Good-bye, and good luck to you." "I am certain we are not seeing each other for the last time," Anna Sergeyevna declared with an involuntary gesture (2b).

2. [formula phrase; these forms only]

⇒ (used to wish good health to s.o. who has just sneezed) may you be healthy:

- (God) bless you!;

- gesundheit!

     ♦ Кто-то чихнул, и ты не сказал " будь здоров" - штраф (Зиновьев 1). If someone sneezes and you don't say "Bless you" - a fine (1a).

     ♦...[Павор] извлёк... большой мокрый платок и принялся сморкаться и чихать. Жалкое зрелище... "Меня этот город доконает... Р-р-рум-чж-ж-жах! Ох..." - " Будьте здоровы", - сказал Виктор (Стругацкие 1). Не [Pavor] retrieved a huge, wet handkerchief...and started sneezing and blowing his nose. It was a piteous sight...."This town is driving me crazy. He-he-hep chuuu! Oh, hell." "Gesundheit," said Victor (1a).

3. Also: БУДЕМ ЗДОРОВЫ [formula phrase; these forms only]

⇒ (used when toasting as a wish for good health) may you (or we all) have good health:

- (herefe) to your (good) health!;

- to good health!;

- cheers!

     ♦ Григорий присел к столу... Оставшееся в бутылке Степан разлил поровну в стаканы, поднял на Григория задёрнутые какой-то дымкой глаза. "За всё хорошее!" - "Будем здоровы!" Чокнулись. Выпили. (Шолохов 5). Grigory seated himself at the table....Stepan filled their glasses evenly with what was left in the bottle and raised his strangely misted eyes. "To all that's good!" "Your good health!" They clinked glasses and drank (5a).

4. coll, iron [indep. clause; if used as a clause in a complex sent, takes the final position]

⇒ (let s.o.) get out, go away (used to express one's displeasure with s.o., one's desire to get rid of s.o. etc):

- (let s.o.) clear out (hit the road)!;

- good riddance!

     ♦ Люди у нас в цеху хорошие, не поладишь с ними - будь здоров! We've got good people in our shop. If you don't get along with them-clear out!

• БУДЬ ЗДОРОВ < БУДЬТЕ ЗДОРОВЫ>

[VPimperf fixed WO]

=====

1. [formula phrase; these forms only]

⇒ used to wish s.o. well upon parting:

- take care (of yourself <- selves>);

- stay well!;

- [in limited contexts] take it easy;

- all the best;

- good luck (to you).

     ♦ "...Передай ему привет, а сама будь здорова!"(Рыбаков 1). "Give him my regards, and take care of yourself!" (1a).

     ♦ "Мы ещё увидимся, - сказал он. - Я тебе буду писать". - "Ну, будь здоров" (Грекова 3). "We'll see each other again," he said. "I'll write to you." "Well, all the best" (3a).

     ♦ "Прощайте-с и будьте здоровы". - "Я убеждена, что мы не в последний раз видимся", - произнесла Анна Сергеевна с невольным движением (Тургенев 2). "Good-bye, and good luck to you." "I am certain we are not seeing each other for the last time," Anna Sergeyevna declared with an involuntary gesture (2b).

2. [formula phrase; these forms only]

⇒ (used to wish good health to s.o. who has just sneezed) may you be healthy:

- (God) bless you!;

- gesundheit!

     ♦ Кто-то чихнул, и ты не сказал " будь здоров" - штраф (Зиновьев 1). If someone sneezes and you don't say "Bless you" - a fine (1a).

     ♦...[Павор] извлёк... большой мокрый платок и принялся сморкаться и чихать. Жалкое зрелище... "Меня этот город доконает... Р-р-рум-чж-ж-жах! Ох..." - "Будьте здоровы", - сказал Виктор (Стругацкие 1). Не [Pavor] retrieved a huge, wet handkerchief...and started sneezing and blowing his nose. It was a piteous sight...."This town is driving me crazy. He-he-hep chuuu! Oh, hell." "Gesundheit," said Victor (1a).

3. Also: БУДЕМ ЗДОРОВЫ [formula phrase; these forms only]

⇒ (used when toasting as a wish for good health) may you (or we all) have good health:

- (herefe) to your (good) health!;

- to good health!;

- cheers!

     ♦ Григорий присел к столу... Оставшееся в бутылке Степан разлил поровну в стаканы, поднял на Григория задёрнутые какой-то дымкой глаза. "За всё хорошее!" - " Будем здоровы!" Чокнулись. Выпили. (Шолохов 5). Grigory seated himself at the table....Stepan filled their glasses evenly with what was left in the bottle and raised his strangely misted eyes. "To all that's good!" "Your good health!" They clinked glasses and drank (5a).

4. coll, iron [indep. clause; if used as a clause in a complex sent, takes the final position]

⇒ (let s.o.) get out, go away (used to express one's displeasure with s.o., one's desire to get rid of s.o. etc):

- (let s.o.) clear out (hit the road)!;

- good riddance!

     ♦ Люди у нас в цеху хорошие, не поладишь с ними - будь здоров! We've got good people in our shop. If you don't get along with them-clear out!

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1.

take care (of yourself (-selves))

2.

3. Also: БУДЕМ ЗДОРОВЫ

4. coll, iron

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *